- хрупотіти
- = хрупості́тихрусте́ть; хру́пать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
хрупотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
хрупотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
хрупотіння — я, с., розм. Дія за знач. хрупотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хрупотіти — очу/, оти/ш, недок., перех. і неперех., розм. Підсил. до хрупати 1), 2) … Український тлумачний словник
хрумати — (видавати хрумкіт; їсти що н. із хрумкотом), хрумтіти, хрумкати, хрупати, хрупотіти … Словник синонімів української мови